4.1.1 Основною метою протирадіаційного захисту відносно джерел потенційного опромінення третьої групи є:
- зведення до прийнятного рівня потенційних збитків, пов'язаних зі шкідливими ефектами іонізуючого опромінення, для окремих індивідів, сучасного суспільства в цілому, а також довкілля;
- мінімізація усіх видів збитків, що можуть бути нанесені майбутнім поколінням та середовищу їхнього існування у випадку реалізації критичних подій;
- забезпечення захисту майбутніх поколінь від потенційного опромінення на рівні не нижчому прийнятного у сучасному суспільстві, до того ж, без будь-яких припущень щодо можливості використання більш низької ефективності цього захисту у зв'язку з очікуваним прогресом (вдосконаленням) майбутніх протирадіаційних засобів і технологій, а також фармакологічних засобів підвищення радіорезистентності.
4.1.2 У рамках даного розділу встановлюються основні принципи та підходи до обмеження потенційного опромінення від таких джерел третьої групи, які пов'язані з можливими критичними подіями в місцях захоронення РАВ. При цьому вибір та обґрунтування типу та потужності сховища РАВ, яке проектується для функціонування у режимі “захоронення”, вимагає оцінки ймовірності критичних подій і пов'язаних з ними доз потенційного опромінення на цих об'єктах як у період збереження санітарного нагляду (джерела потенційного опромінення першої та другої груп), так і після звільнення (повного або обмеженого) об'єкту від санітарного нагляду (джерела потенційного опромінення третьої групи).
4.1.3 Усі головні принципи та підходи щодо обмеження потенційного опромінення стосовно сховищ РАВ, які викладені в даному розділі, поширюються також на інші об’єкти, що містять джерела потенційного опромінення третьої групи.
4.1.4 У рамках даного документу під радіоактивними відходами (РАВ) розуміється особливий вид радіоактивних матеріалів (у будь-якому агрегатному стані), відносно яких:
- встановлено, що ні зараз, і ніколи в майбутньому вони не можуть бути використані, або
- ще нема остаточного рішення відносно того, яким чином ці матеріали можуть бути використані в рамках сучасних або створених у майбутньому технологічних процесів, а також
- вміст (питома активність) радіонуклідів у цих відходах перевищує встановлені “Основними Санітарними правилами забезпечення протирадіаційного захисту України” (ОСПУ) рівні вилучення цих радіонуклідів із сфери санітарного нагляду.
4.1.5 Встановлюються дві форми збереження РАВ:
- зберігання: вид тимчасового збереження РАВ, коли тимчасовий характер зумовлений тим, що або проектною технологією передбачене попереднє зберігання РАВ протягом певного терміну, або необхідність тимчасового збереження РАВ виникла при ліквідації (мінімізації) наслідків аварії*;
- захоронення: такий вид постійного збереження РАВ, при якому використання цих РАВ в будь-яких сучасних або майбутніх технологічних процесах виключається.
4.1.6 Положення та регламенти Розділу 4 і відповідних Додатків даного документу поширюються лише на сховища РАВ, що функціонують у режимі “захоронення”, оскільки тільки для цього режиму експлуатації розглядаються джерела потенційного опромінення третьої групи.
Стосовно сховищ, які експлуатуються в режимі “зберігання” (тимчасове збереження) розглядаються вимоги до обмеження доз потенційного опромінення, пов'язаного з джерелами першої та другої груп (Розділ 3 і Додатки 1 та 2).
4.1.7 Загальна структура формування рішень відносно сховищ РАВ як джерел поточного та потенційного опромінення, наведена у Додатку 3, а детальні процедури, які використано при оцінці величини потенційного опромінення для джерел третьої групи, встановлюються спеціальними регламентувальними документами Міністерства охорони здоров'я України*.
4.2.1 Відповідно до загальної стратегії протирадіаційного захисту, яка регламентується НРБУ-97, заходи щодо мінімізації доз опромінення персоналу та населення під час усіх видів діяльності, пов'язаної з захороненням РАВ, реалізу-ються в межах двох часових періодів:
- при проведенні практичної діяльності протягом усього періоду, що передує звільненню захоронення РАВ від регулюючого контролю,
- після звільнення захоронення РАВ від санітарного нагляду.
4.2.2 На стадії, коли зберігається санітарний нагляд, регламенти, які обмежують дозу потенційного опромінення населення внаслідок критичної події на сховищах РАВ, встановлюються у формі референтних імовірностей критичних подій у відповідності з п. 2.7;
4.2.3 Реалізація основного принципу захисту майбутніх генерацій від можливого радіаційного впливу джерел потенційного опромінення третьої групи (п. 2.9), пов'язаних з захороненнями РАВ після їхнього повного (або часткового) звільнення від санітарного нагляду, досягається за рахунок встановлення наступних імовірнісних і дозових регламентів:
(а) імовірність критичної події, що може спричинитися до реалізації потенційного опромінення майбутніх ґенерацій, не повинна перевищувати 1?10-2 рік-1 (відповідно до визначення потенційного опромінення, п. 1.3);
(б) величина потенційного опромінення обмежується введенням референтних дозових рівнів:
- референтний рівень А, який числово дорівнює
50 мЗв на рік, перевищення якого у випадку реалізації потенційного опромінення відповідає умовам виправданості (або безумовної виправданості) відповідних втручань;
- референтний рівень Б, який числово дорівнює
1 мЗв на рік, неперевищення якого у випадку виникнення потенційного опромінення визначає, що будь-які втручання є невиправданими
(п. 7.47 НРБУ-97).
4.2.4 З урахуванням максимального значення критичної події, що дорівнює 1?10-2 рік-1 (див. п. 4.2.3), референтному рівню Б відповідає значення ризику 5?10-7 рік-1 (ризик, що ігнорується), що, у свою чергу, можна порівнювати з ризиком від поточного опромінення 10 мкЗв . рік-1.
4.2.5 При розгляді джерел потенційного опромінення третьої групи стосовно поховань РАВ всі критичні події поділяються на:
- події, пов'язані з природними (у тому числі, катастрофічними) процесами та явищами;
- події, пов'язані з ненавмисним втручанням людини.
4.2.6 До критичних подій, пов'язаних з природними процесами, належать ті, для яких числові значення ймовірності їхнього виникнення можуть бути оцінені на підставі частотного аналізу історико-геологічної інформації про навколишнє середовище, а також про інженерно-конструкційні властивості сховища. Це зокрема:
- процеси, що спричиняють такі зміни утримувальних і фізико-хімічних властивостей матеріалів РАВ у сховищі, які підвищують їхні фільтраційно-міграційні характеристики;
- процеси зміни і деградації утримувальних (бар'єрних) властивостей контейнерів з РАВ та інженерних конструкцій сховища;
- природні процеси, що супроводжуються затопленням сховища РАВ: зміна русла річок, аномальні паводки, аномальні підвищення рівня грунтових вод тощо;
- катастрофічні процеси, спричинені землетрусами у
регіонах розміщення сховищ РАВ тощо.
4.2.7 Критичні події, пов'язані з ненавмисним втручанням людини у тіло сховища РАВ, можуть виникнути:
- у процесі буріння свердловин під час геолого-розвідувальних і гірських робіт;
- під час грунтових і будівельно-монтажних робіт;
- під час буріння з метою будівництва джерел питного водопостачання.
Такі втручання супроводжуються повним (частковим) руйнуванням інженерних і природних бар'єрів сховища, винесенням матеріалу сховища на поверхню і, як наслідок, можливим опроміненням населення.
4.2.8 Оскільки оцінка імовірності критичних подій, пов'язаних з ненавмисним втручанням людини, завжди ускладнена, виконання умови (а) у п. 4.2.3 при аналізі такого роду подій повинно виконуватися за рахунок:
- заборони відведення майданчиків під поверхневі або приповерхневі (заглиблені) сховища у межах територій, перспективних з точки зору родовищ корисних копалин, враховуючи наявність підземних водних ресурсів, придатних для питного водопостачання;
- заглиблення приповерхневих сховищ до відміток, що зменшують імовірність пошкодження тіла сховища при будівельних та сільськогосподарських роботах;
- введення спеціальних заходів, спрямованих на тривале збереження інформації про місце поховання (враховуючи довгочасові попереджувальні знаки-споруди) в рамках виконання спеціальних умов обмеженого звільнення;
- відмови від проектних рішень, пов’язаних з будівництвом сховища поверхневого (приповерхневого) типу та переходу до розгляду захоронення РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях, що істотно зменшує імовірність ненавмисного втручання людини у сховища подібного типу.
4.2.9 Для сховищ РАВ повною мірою застосовуються три головні принципи радіологічного захисту від потенційного опромінення (п. 1.8) у формулюваннях, що враховують специфіку подібних об'єктів:
· Принцип виправданості. Діяльність, пов'язана з поводженням з РАВ (враховуючи їх поховання в наявні сховища, а за необхідності – будівництво нових сховищ) визначається, як виправдана, якщо:
- збитки від цієї діяльності враховано в сумі повних (сумарних) збитків, пов'язаних з функціюванням РАВ-утворюючої технології об'єкту, компанії, галузі в цілому, та
- величина сумарних збитків не перевищує величину користі від даної технології, пов'язаної з функціюванням РАВ-утворюючого об'єкту, компанії, галузі.
Це формулювання стосується також і випадків, коли РАВ утворилися від практики, яка з тих чи інших причин припинена*.
· Принцип неперевищення. Всі види діяльності, пов'язані з захороненням РАВ, не повинні:
(а) спричиняти дози, що перевищують середньорічні ліміти доз для персоналу та дозові квоти поточного опромінювання для членів критичної групи населення (п. 5.5 НРБУ-97);
(б) спричиняти дози та ймовірності потенційного опромінення, що перевищують числові значення відповідних регламентів, встановлених даним документом.
· Принцип оптимізації. Повинні вживатися всі необхідні зусилля для зниження настільки, наскільки це можливо і досяжно з урахуванням економічної і соціальної доцільності:
(а) доз поточного опромінення населення в інтервалі значень, нижчих за встановлені середньорічні дозові квоти;
(б) ймовірностей реалізації критичних подій в інтервалі значень, нижчих за референтні імовірності критичних подій;
(в) доз потенційного опромінення в інтервалі значень, нижчих за референтні дозові рівні.
4.2.10 При практичній реалізації принципу оптимізації необхідно використовувати процедури зваження співвідношень “шкода-користь” так, щоб загальні витрати на подальше зниження рівнів поточного і потенційного опромінення населення не спричинили б порушення принципу виправданості всієї РАВ-утворюючої практики в цілому.
4.3.1 Відповідно до пп. 2.7 і 4.2.3 даного документу, а також пп. 5.4 та 9.4 НРБУ-97, для сховищ РАВ встановлюються числові значення регламентів, що обмежують дози поточного і потенційного опромінення: Таблиця 4.1.
4.3.2 Відповідно до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами” (1995 р.), застосування регламентів Таблиці 4.1 здійснюється з метою:
- поділення всіх РАВ на:
· короткоіснуючі та
· довгоіснуючі;
- обгрунтування вибору типу захоронень:
· приповерхневі (поверхневі);
· в глибинних стабільних геологічних формаціях.
4.3.3 До короткоіснуючих РАВ відносяться ті, рівень звільнення яких від контролю з боку органів державного регулювання досягається раніше ніж через триста років після їх захоронення.
4.3.4 До довгоіснуючих відносяться всі РАВ, у відношенні яких умова п. 4.3.3 не може бути виконана.
Таблиця 4.1 – Основні радіаційно-гігієнічні регламенти при захороненнях РАВ
Регламент |
Застосування |
Числові значення |
Квота річної ефективної дози та дозовий рівень звільнення | Поточне опромінення населення від газо-аерозольних викидів і водних скидів, пов'язаних з нормальним функціонуванням сховищ РАВ | - При збереженні контролю з боку органів державного регулювання – 0,04 мЗв·рік?1
- На момент і після звільнення від |
Квоти референтних ризиків радіологічних наслідків* | Потенційне опромінення на стадії контролю з боку органу державного регулювання | - Персонал 2?10-4 рік-1
- Критична група з населення 2?10-5 рік-1 |
Референтні ймовірності критичної події | Потенційне опромінення на стадії контролю з боку органу державного регулювання | Числові значення наведені в Таблицях 2.1 та 2.2 |
Референтні рівні потенційного опромінення А і Б | Потенційне опромінення населення при реалізації критичних подій, пов'язаних із природними аномальними подіями і ненавмисним втручанням людини після звільнення від контролю з боку органу державного регулювання | - Референтний рівень А: 50 мЗв·рік-1
- Референтний рівень Б: 1 мЗв·рік-1 |
Примітка. “Квоти референтних ризиків радіологічних наслідків” є базовими при регламентуванні винятково стохастичних ефектів потенційного опромінення і в практичних розрахунках не застосовуються.
4.3.5 Повне звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду з боку Органу Державного Регулювання – Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України, надається за умов:
(а) неперевищення рівнів вилучення, регламентованих ОСПУ (за критерієм питомої активності) для кожного з нуклідів, що містяться в РАВ;
(б) неперевищення річної ефективної дози поточного опромінення критичної групи населення
(0,01 мЗв·рік-1) та колективної річної ефективної дози поточного опромінення 1 люд.-Зв (розділ 9 НРБУ-97).
(в) неперевищення референтного рівня Б потенційного опромінення (1 мЗв·рік-1).
4.3.6 Обмежене звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду з боку Органу Державного Регулювання – Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України надається, якщо рівні вилучення за критеріями, встановленими ОСПУ, перевищені, однак гарантується:
(а) неперевищення річної ефективної дози поточного опромінення критичної групи населення
0.01 мЗв·рік-1 та колективної річної ефективної дози поточного опромінення 1 люд.-Зв;
(б) неперевищення референтного дозового рівня Б потенційного опромінення (1 мЗв·рік-1).
4.3.7 Якщо при виконанні умови (а) п. 4.3.6 величина потенційного опромінення знаходиться в інтервалі між референтними рівнями Б та А (1-50 мЗв·рік-1), на розсуд Держсанепідемслужби Міністерства охорони здоров’я України обмежене звільнення РАВ у сховищах може бути надане зі спеціальними вимогами*, перелік яких встановлюється СППРВ або спеціальними документами, затвердженими центральними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
4.3.8 Детальні правила та умови повного і обмеженого звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду визначаються спеціальним нормативно-регламентувальним документом Міністерства охорони здоров'я України.
4.3.9 Захоронення твердих РАВ, які відповідають вимогам
п. 4.3.5, (а тверді РАВ, які відповідають вимогам п. 4.3.6, 4.3.7 – на розсуд Органу Державного Регулювання) допускається у сховищах поверхневого (приповерхневого) типу. В іншому випадку, захоронення повинно здійснюватися лише в глибоких стабільних геологічних формаціях.
4.3.10 Допустимість захоронень РАВ у сховищах поверхневого (приповерхневого) типів не усуває можливість захоронення подібних РАВ у стабільних глибоких геологічних формаціях.
4.4.1 Усі види РАВ повинні бути кваліфіковані відповідно до повної системи їх класифікації, яка регламентується спеціальним документом, затвердженим органами державного регулювання.
4.4.2 Встановлюється обов'язковий перелік характеристик РАВ, врахування яких необхідно для віднесення їх до тієї або іншої класифікаційної групи на стадії проектування технологій, що утворюють РАВ, а також при виборі та обгрунтуванні вимог до сховищ цих відходів:
(а) радіонуклідний склад;
(б) фізико-хімічні властивості, зумовлені радіонуклідним складом, хімічною формою та агрегатним станом РАВ (тверді, рідкі та газоподібні);
(в) об’єми РАВ;
(г) питома та загальна радіоактивність РАВ як за окремими радіонуклідами, так і за групами (і за сполученнями груп): альфа-, бета- та гама-випромінювачі.
4.4.3 При побудові класифікацій РАВ повинні враховуватися наступні їхні властивості та особливості:
- наявність у складі РАВ короткоживучих (з періодом радіоактивного напіврозпаду менш ніж 10 років), середньоживучих (з періодом радіоактивного напіврозпаду від 10 до 100 років) і довгоживучих (з періодом радіоактивного напіврозпаду понад 100 років) радіонуклідів;
- наявність у складі РАВ радіонуклідів, які належать до різних груп радіаційної небезпеки (згідно з класифікацією ОСПУ);
- наявність радіоактивних ланцюжків розпаду, що утворюють послідовності материнських і дочірніх радіонуклідів;
- тепловиділення;
- необхідність попереднього (перед захороненням) зберігання, передбаченого технологічним процесом.
4.4.4 У залежності від задач, які вирішуються, допускається використання різних робочих класифікацій РАВ:
(а) класифікації, призначені для міждержавного обміну інформацією, у тому числі, для зв'язку з міжнарод-ними організаціями (МАГАТЕ, Євратом та ін.);
(б) класифікації, що використовуються для оперативного радіологічного контролю за упаковками РАВ, а також для забезпечення необхідного рівня безпеки при збиранні, первинній обробці, транспортуванні та прийманні на пунктах зберігання (захоронення) РАВ; в основі подібних класифікацій використовуються найпростіші радіаційні характеристики: потужність дози гамма-випромінювання на фіксованій відстані від упаковки, рівні поверхневого бета-забруднення та ін.;
(в) класифікації, що використовуються при прийнятті рішень про можливість (неможливість) захоронення РАВ у конкретних типах сховищ (поверхневих, при-поверхневих, глибинних).
4.4.5 Розподіл РАВ на короткоіснуючі та довгоіснуючі
(пп. 4.3.3 та 4.3.4), є класифікацією типу (в) п. 4.4.4. Належність до того або іншого типу РАВ визначається шляхом порівняння доз поточного та потенційного опромінення з відповідними регламентами, встановленими даним документом (Таблиця 4.1). В узагальненій формі, яка базується на використанні критеріїв обмеження доз потенційного опромінення від джерел третьої групи (рівні
А та Б), ця класифікація подається в Таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Класифікація РАВ, яка базується на критеріях допустимості (недопустимості) їх захоронень у сховищах різних типів
Тип РАВ |
Дози потенційного опромінення |
Тип можливого звільнення у період до 300 років після захоронення |
Допустимий тип захоронення РАВ |
Короткоіснуючі |
Нижче рівня Б |
Повне, |
Поверхневий або приповерхневий |
Визначається за погодженням з органами державного регулювання |
Вище рівня Б, |
Дозволяється обмежене |
Визначається за погодженням з органами державного регулювання |
Довгоіснуючі |
Вище рівня А |
Не розглядається |
У стабільних глибоких геологічних формаціях |
4.4.6 Вимоги щодо загального порядку розрахунків, необхідних для віднесення РАВ до тієї або іншої класифікаційної групи (Таблиця 4.2), яка визначає можливість (неможливість) захоронення цих РАВ у поверхневих або приповерхневих сховищах, сформульовані та проілюстровані в Додатках 3-5, які містять:
- структуру формування рішень;
- вимоги до аналізу сценаріїв, що формують критичні події, та референтні сценарії опромінення;
- схеми розрахунків та значення ключових параметрів.
4.4.7 У рамках референтних сценаріїв і параметрів для кожного конкретного випадку повинні враховуватися фактичний радіонуклідний склад, об’єми та значення питомої радіоактивності РАВ, а також ландшафтно-географічні та геологічні умови на майданчику майбутнього сховища.
4.4.8 Вимоги до величин газо-аерозольних викидів і рідинних скидів із сховищ РАВ на стадії їх функціонування (включаючи періоди консервації та звільнення від санітарного нагляду), полягають у неперевищенні дозової квоти опромінення населення в ці періоди.
*У Додатку 2 надано обгрунту-вання того, що унікальний для світової практики об’єкт “Укриття” підпадає під дію тієї частини п. 4.1.5 , яка визначає збереження РАВ у режимі “зберігання”.
* Для РАВ таким документом є “Санітарні правила поводження з радіо-активними відходами України”, в яких повинні бути враховані вимоги і положення даного розділу; для ОУ – “Санітарні правила радіаційної безпеки при роботах на Об'єкті “Укриття”, а також “Методичні рекомендації (вказівки)”, які встановлюють єдині процедури оцінки ймовірності критичних подій і доз потенційного опромінення.
* Наприклад, у результаті радіаційно-ядерної аварії, або припинення робіт на металургійних об’єктах уранової переробки через скорочення (припинення) видобутку уранових руд.
* Під спеціальними вимогами розуміються такі, що сформульовані регулюючими органами спеціально для даної конкретної ситуації.
|