3 ДЖЕРЕЛА ПОТЕНЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ГРУП

3.1 Аналіз імовірності критичних подій. Загальні вимоги

3.1.1   Основою аналізу ймовірності критичної події є послідовний розгляд початкових, проміжних і кінцевих подій, що спричиняють критичну. Такий розгляд повинен містити:

-        ідентифікацію сценаріїв (послідовностей) розвитку подій (або відмов), що спричиняють припинення нормального функціонування системи*, і які завершуються критичною подією;

-        оцінки ймовірностей часткових критичних подій
(з урахуванням оцінок імовірності проміжних подій (відмов));

-        оцінку ймовірності критичної події;

-        оцінку доз потенційного опромінення персоналу та населення, пов'язаних з критичною подією;

-        порівняння отриманих імовірнісних і дозових оцінок з відповідними регламентами (Таблиці 2.1 та 2.2).

3.1.2   Аналіз критичних подій для джерел потенційного опромінення першої та другої груп повинен, зокрема,  розглядати наступні події:

-        помилки, неправильні дії персоналу;

-        відмови конструктивних елементів системи (блоків, вузлів, або системи у цілому), вихід з ладу (руйнування) стаціонарних конструкцій;

-        відмови, пов'язані з не планованими процесами в матеріалах;

-        відмови, пов'язані з порушеннями у системі протирадіаційного захисту, враховуючи вихід з ладу пасивних та активних елементів бар'єрних конструкцій;

-        неповернення джерела іонізуючого випромінювання на передбачені технологічним процесом позиції (наприклад, неповернення в положення зберігання);

-        загублення, крадіжки джерел;

-        непередбачені зміни технологічних позицій (орієнтацій, локалізацій) джерела в процесі його транспортування (“транспортні аварії”);

-        незаплановане попадання радіоактивних речовин (джерел) у довкілля з можливим наступним його розпорошенням, або без нього;

-        зовнішні аномальні події, в тому числі природні.

3.1.3   Для прогнозу поведінки системи та оцінки ймовірності виникнення відмов (на різних рівнях організації цієї системи) використовується побудова логічних структур, які описують послідовно-паралельний взаємозв'язок та взаємозалежність між її системоутворювальними блоками, вузлами та елементами.

3.1.4   Процедура оцінки ймовірності критичних подій, у тому числі, з використанням рівнянь Додатку 1, звичайно проводиться послідовно для таких сукупностей окремих критичних подій, що спричиняють дози опромінення:

-        населення (Таблиця 2.1):

·        менше 50 мЗв ефективної дози на подію;

·        понад 50 мЗв ефективної дози на подію;

-        персоналу (Таблиця 2.2):

·        менше 100 мЗв ефективної дози на подію;

·        понад 100 мЗв ефективної дози на подію;

·        еквівалентна доза в окремому органі 150-500 мЗв на подію;

·        поглинута доза в окремому органі понад 1000 мГр на подію.

3.1.5   Детальні вимоги до процедур аналізу дерев подій і дерев відмов, особливо у випадках, коли умови незалежності у сукупності не виконуються, а також загальні вимоги до програмних продуктів, що реалізують ці процедури, визначаються спеціальним методичним документом, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.

3.2   Загальні вимоги до проектної документації
стосовно джерел потенційного опромінення першої та другої груп

3.2.1   При проектуванні нових (або модернізації наявних) об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями в розділах, пов'язаних з виконанням вимог радіаційної безпеки, повинні міститися розрахункові оцінки ймовірностей критичних подій і пов'язаних з ними доз потенційного опромінення, з обгрунтуванням та описом процедур їх отримання, а також обгрунтуванням заходів, які знижують ці ймовірності та дози до регламентованих значень.

3.2.2   Спеціальний документ, що доповнює передпроектну та проектну документацію, який містить аналіз джерел потенційного опромінення першої групи, повинен мати:

-        обгрунтування проектного набору сценаріїв критичних подій;

-        повний опис проектних сценаріїв, відповідних даним конкретним конструктивно-технологічним рішенням;

-        вибір та обгрунтування параметрів, необхідних для побудови ймовірних характеристик початкових і проміжних подій, а також дерев відмов;

-        вибір та обгрунтування розрахункових процедур, якщо такі, згідно з п. 3.1.11, не регламентовані спеціальними методичними документами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України;

-        кількісні оцінки ймовірностей окремих критичних подій, критичних подій і доз потенційного опромінення, що прогнозуються;

-        обгрунтування прийнятих у проекті протирадіаційних і протиаварійних конструкторсько-технологічних рішень, які забезпечують зниження ймовірності критичних подій і доз потенційного опромінення до значень, що не перевищують регламентовані;

-        обгрунтування зонування приміщень об'єкту, що враховує ймовірності виникнення в різних технологічних зонах (приміщеннях) критичних подій і пов'язаних з цими подіями доз потенційного опромінення персоналу.

Цей документ – частина проекту: “Захист від потенційного опромінення”, підлягає узгодженню з Держсанепідслужбою Міністерства охорони здоров’я України.

3.2.3   Для зниження ймовірності виникнення критичних подій, спричинених помилками персоналу, спеціальні регламентувальні документи, затверджувані органами державного регулювання, повинні передбачати вимоги до навчання та регулярних тренувань персоналу (враховуючи використання різного типу тренажерів), а проектна документація повинна містити необхідні для цієї мети проектні рішення та ресурси.

3.2.4   Проектом мають бути передбачені заходи, що забезпечують необхідний рівень фізичного та технологічного захисту від несанкціонованого доступу до блоків, вузлів, систем, відмова яких може спричинити критичну подію*.

 

[ Вище ] [ Спадкоємність та новизна ] [ Абревіатури, терміни, визначення ] [ Частина 1 ] [ Частина 2 ] [ Частина 3 ] [ Частина 4 ] [ Частина 5 ] [ Додаток 1 ] [ Додаток 2 ] [ Додаток 3 ] [ Додаток 4 ] [ Додаток 5 ]