ВИКОРИСТАННЯ ПОНЯТТЯ РИЗИКУ В ПРАКТИЦІ ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
Д.9.1 Поняття “ризик” може використовуватися в різних значеннях, наприклад:
- як синонім імовірності шкідливого ефекту (головним чином раку і важкого спадкового пошкодження);
- для позначення загрози небажаних подій, включаючи імовірність і характер події;
- в галузі безпеки ядерних реакторів ризиком називають, як правило, математичне очікування масштабу небажаних наслідків (добуток імовірності і тяжкості наслідків подій).
Д.9.2 В більшості областей, пов'язаних з оцінкою небезпеки, уникають застосування терміну “ризик” в спеціальному значенні і віддають перевагу термінам, які безпосередньо вказують відповідну величину: “імовірність”, “щільність функції імовірності”, “наслідок”, “математичне очікування наслідку”. Це дозволяє застосовувати термін “ризик” скоріше як поняття, а не як скалярну величину. При цьому зберігається можливість розглядати “ризик” як багатофакторну величину, вектор або матрицю. Подібний розподіл в термінології дозволяє включити в концепцію ризику такі поняття як “нав'язаний ризик”, “добровільний ризик”, “нові (або звичайні) наслідки ризику”, “тяжкість і латентний період наслідків”, “зневажливо малий ризик”, “прийнятний ризик” і “верхня межа індивідуального ризику”.
Д.9.3 В багатофакторному підході до аналізу ризику кожна з компонент ризику представляє або атрибут, що кількісно визначається (наприклад, імовірність і значимість наслідків), або - менш однозначно і чітко висловлені відношення, такі як рейтинг атрибутів та ін. При порівнянні різноманітних представлень ризику перевагу треба віддавати тому, яке отримано на основі багатофакторного аналізу. Таким чином, термін “оцінка ризику” означає не тільки “оцінки імовірності”, але і такі аспекти ризику як природа і ступінь тяжкості шкідливих наслідків. Ліміти дози, введені НРБУ-97, були рекомендовані МКРЗ на основі багатофакторного аналізу ризику. При цьому імовірність несприятливих наслідків в сфері практичної діяльності, пов'язаної з дією або використанням джерел іонізуючого випромінювання зіставлялася з імовірністю втрати здоров’я або життя в інших сферах, не пов'язаних з радіаційним фактором.
Д.9.4 У відповідності з міжнародною практикою вважається, що ризик зневажливо малий якщо імовірність смерті менше 10-6 рік-1. Ризик прийнятний для персоналу якщо імовірність смерті не вище 10-4 рік-1, для населення - 10-5 рік-1. Верхній рівень прийнятного індивідуального ризику (межа індивідуального ризику) при техногенному опроміненні осіб з числа персоналу відповідає імовірності смерті 10-3 рік-1, при опроміненні населення - 5?10-5 рік-1. Вказані величини не є нормативом і наведені лише для якісної ілюстрації ризику, зв'язаного з впливом іонізуючого випромінювання.
Д.9.5 В практиці радіаційної безпеки використовуються наступні кількісні характеристики ризику:
pi – імовірність i-го шкідливого ефекту (наприклад, смертельний випадок раку або виліковний випадок раку, важкий спадковий ефект);
Wi – наслідки, якщо ефект відбувся. Наслідки можуть бути представлені з приведенням ступеню тяжкості ефекту і його проявом в часі;
G0 (u) – повна обумовлена фонова щільність імовірності смерті від всіх причин для усередненого індивідуума (обумовлено, що індивідуум залишався живим при кожному віці u).
Математичне очікування наслідку, або середній наслідок визначається виразом:
.
(Д. 9.1)
Додаткове опромінення викличе приріст фонової щільності імовірності смерті G0 (u) на величину додаткової обумовленої щільності імовірності dp/du:
G (u)=G0 (u)+dp/du. (Д. 9.2)
Величині dp/du відповідає необумовлена щільність імовірності dr/du:
dr/du=S (T, u) dp/du, (Д. 9.3)
де S (T, u) – модифікована імовірність виживання;
T – вік, починаючи з якого
розраховується величина S (T, u).
Д.9.6 Приписана довічна імовірність
смерті R від джерела ризику, яке
розглядається, розраховується як інтеграл
додаткової необумовленої щільності
імовірності смерті:
.
(Д. 9.4)
Використовуючи додаткову необумовлену щільність імовірності смерті dr/du для всіх віків та нормальну очікувану тривалість життя можна розрахувати середнє зменшення (втрату) тривалості життя Y у випадку смерті від опромінення. Математичне очікування зменшення тривалості життя, обумовлене опроміненням, що розглядається оцінюється як добуток приписаної довічної імовірності смерті і середнього зменшення тривалості життя, якщо опромінення викликає смерть:
.
(Д. 9.5)
До тих пір, поки R значно менш одиниці,
величина
для
окремої особи може бути невірно
інтерпретована як втрата тривалості життя,
яка фактично буде мати місце. При малих R
найбільш імовірна втрата тривалості життя
дорівнює нулю і існує мала імовірність R
втрати Y років життя. Для когорти людей
чисельністю N > 1/R очікуване зменшення
тривалості життя NDL є досить імовірним
наслідком.
Д.9.7 Числові характеристики радіаційних ризиків наведені в Публікації 60 МКРЗ, Публікаціях НКДАР ООН і BEIR V. Так, наприклад, в Публікації 60 МКРЗ наведені наступні оцінки номінальних коефіцієнтів імовірності стохастичних ефектів (фатальні і нефатальні раки, важкі спадкові дефекти у нащадків):
5,6•10-2 Зв-1 при опроміненні дорослих працюючих,
7,310-2 Зв-1 при опроміненні населення в цілому (без врахування ефектів при внутрішньоутробному опроміненні).
МКРЗ підкреслює оціночний характер цих коефіцієнтів та їх значну невизначеність. Наведені значення не можуть застосовуватися як альтернатива встановлених НРБУ-97 лімітів дози.
Д.9.8 Концепція багатофакторного ризику і пов'язаної з ним шкоди повинна використовуватися при оптимізації захисту радіаційно-ядерних об'єктів, що проектується і плануванні втручання при радіаційних аваріях. В процедурі оптимізації застосовується грошовий еквівалент ризику, який визначається величиною валового національного доходу на одного жителя (економічна компонента) та з урахуванням компенсації за психологічне сприйняття ризику (психологічна або соціальна компонента). Методична основа процедури оптимізації викладена в Публікації 37 МКРЗ. Відповідні методики розглядаються спеціальними нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України.
|
|