ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НРБУ-97Аварія глобальна - це комунальна радіаційна аварія, під вплив якої підпадає значна частина (або вся) території країни та її населення. Аварія комунальна – це така радіаційна аварія, наслідки якої не обмежуються приміщеннями об’єкту і його проммайданчиком, а поширюються на оточуючі території, де проживає населення, яке може реально або потенційно зазнавати опромінення . Аварія локальна - це комунальна радіаційна аварія, при якій в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч чоловік. Аварійне опромiнювання - непередбачене пiдвищення опромiнення персоналу та(або) населення внаслiдок радіаційної аварiї. Аварійний план – план дій у випадку аварії на будь-якому об’єкті, де здійснюється практична діяльність, пов’язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями. Аварія промислова - це така радіаційна аварія, наслідки якої не поширюються за межі території виробничих приміщень і проммайданчика об’єкту, а аварійного опромінення зазнає лише персонал. Аварія радіаційна – будь-яка незапланована подія на будь-якому об’єкті з радіаційною чи радіаційно-ядерною технологією, якщо при виникненні цієї події виконуються дві необхідні і достатні умови: - втрата контролю над джерелом; - реальне (або потенційне) опромінення людей, пов’язане з втратою контролю над джерелом. Аварія радіаційно-ядерна – будь-яка незапланована подія на об’єкті з радіаційно-ядерною технологією, яка відбувається з одночасною втратою контролю над ланцюговою ядерною реакцією і виникненням реальної чи потенційної загрози самочинної ланцюгової реакції. Аварія регіональна - це така комунальна радіаційна аварія, при якій в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, з загальною чисельністю населення більше десяти тисяч чоловік. Аварія транскордонна - це така глобальна радіаційна аварія, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів країни, в якій вона відбулася.
Аеродинамічний діаметр (dae)
– діаметр сферичної частки одиничної
щільності Активність – величина, яка визначається відношенням кількості спонтанних перетворень ядер dN за інтервал часу dt: A = dN / dt. Одиниця вимірювання - беккерель (Бк). Альфа-випромінювання (a-випромінювання) - корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається з альфа-часток (ядер гелію), що випромінюються при радіоактивному розпаді чи при ядерних реакціях, перетвореннях. Атомна електрична станція (АЕС) – атомна станція, призначена для виробництва електричної енергії. Атомна станція (АС) – підприємство, що використовує ядерний реактор (реактори) для виробництва енергії. Атомна станція теплопостачання (АСТ) – атомна станція, призначена для виробництва гарячої води. Атомна теплоелектроцентраль (АТЕС) – атомна станція, призначена для виробництва теплової і електричної енергії. Безпосередньо iонiзуюче випромiнювання - iонiзуюче випромiнювання, що складається з заряджених часток (електронів, протонів, альфа-часток та iн.), які мають кінетичну енергію, достатню для іонізації атомів i молекул речовини. Бета-випромінювання (b-випромінювання) - корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при перетвореннях ядер чи нестабільних часток (наприклад, нейтронів). Характеризується граничною енергією спектру Еb, чи середньою енергією спектру. Відкладення – первинні процеси проникнення аерозолю в морфологічні структури дихальної системи, що визначають кількість аерозолю, який залишається в дихальній системі. Після початкового відкладення відбувається перерозподіл домішки за рахунок муко-ціліарного механізму, фізико-хімічної трансформації, переносу в рідини тіла, тощо. Внутрішнє опромінення - опромінювання тіла людини (її окремих органів та тканин) від джерел іонізуючих випромінювань, що знаходяться в самому тілі. Втручання - такий вид людської діяльності, що завжди спрямований на зниження та відвернення неконтрольованого та непередбачуваного опромінення або імовірності опромінення в ситуаціях: - аварійного опромінення (гострого, короткочасного або хронічного); - хронічного опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження; - інших ситуаціях тимчасового опромінення, визначених регулюючим органом, як таких, що вимагають втручання. Втручання безумовно виправдане – втручання, при якому значення відвернутих ним доз настільки великі, що користь для здоров’я від даного втручання явно перевищує той сумарний збиток, яким ця акція супроводжується. Втручання безумовно виправдане термінове – втручання, при реалізації якого відвернута доза пов’язана із загрозою виникнення гострих клінічних проявлень променевого ураження: променевої хвороби, променевих опіків шкіри, радіаційних тиреоідітів та ін. Втручання виправдане – втручання, при якому користь для здоров’я від відвернутої ним дози більше загального збитку, завданого введенням цього втручання. Втручання невиправдане – втручання, при якому величина дози, яку ним відвертають менше деякого мінімального рівня, визначеного як межа виправданості. Межі виправданості відповідає така величина дози, яку відвертають, при якій користь (для здоров’я) від втручання виявиться менше величини завданого збитку. Газо-аерозольний викид (викид) – надходження в атмосферу радіоактивних речовин з технологічних контурів та систем вентиляції підприємства. Гальмівне випромінювання - електромагнітне випромiнювання, що виникає при розсіюванні (гальмуванні) швидкої зарядженої частки в кулонівському полі атомних ядер та електронів. Є суттєвим для легких часток - електронів та позитронів. Спектр гальмівного випромінювання безперервний, максимальна енергія дорівнює початковій енергії зарядженої частки. Приклади: гальмівне рентгенівське випромінювання в рентгенівській трубці, гальмівне гама-випромінювання швидких електронів прискорювача при їх попаданні в мішень, тощо. Гамма-випромінювання (g-випромінювання) – короткохвильове електромагнiтне випромiнювання з довжиною хвилі < 0,1 нм, що виникає при розпаді радiоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, при взаємодії швидких заряджених часток з речовиною (див. гальмівне випромінювання), анігіляції електронно-позитронних пар, тощо. Джерело іонізуючого випромінювання (джерело випромінювання) - об'єкт, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або в певних умовах здатний створювати iонiзуюче випромiнювання. Добровольці – особи, які не відносяться до категорії персоналу, які свідомо та добровільно надають допомогу пацієнтам при проведенні рентгенологічних чи радіологічних процедур, або беруть участь у проведенні медико-біологічних досліджень. Доза – в рамках даного документа узагальнена назва ефективної, еквівалентної, або поглиненої дози. Доза в органі (DT) – середня в органі чи тканині поглинена доза, яка розраховується за формулою: DT = eT / mT, де eT – сумарна енергія, що виділилася в органі чи тканині T, mT – маса органа чи тканини. Доза еквівалентна в органі або тканині T (HT) – величина, яка визначається як добуток поглиненої дози DT в окремому органi або тканинi T на радіаційний зважуючий фактор wR: HT = DT ? wR . Одиниця еквівалентної дози в системі СI - зiверт (Зв). 1 Зв = 100 бeр. Доза ефективна (E) - сума добутків еквівалентних доз HT в окремих органах i тканинах на відповідні тканинні зважуючі фактори wT:
Використання поняття ефективної дози допускається при значеннях еквівалентних доз нижчих за поріг виникнення детермінованих ефектів. Доза колективна еквівалентна - сума індивідуальних еквiвалентних доз опромінення певної групи населення за певний період часу:
де
або сума добутків середньогрупових еквівалентних доз на число осіб у відповідних групах, що утворюють колектив, для якого вона розраховується:
де
Ni - число осіб в підгрупі. Одиниця вимірювання - людино-зiверт (люд.-Зв). Доза колективна ефективна - сума iндивiдуальних ефективних доз опромiнення в конкретній групі населення за певний перiод часу:
або сума добуткiв середньогрупових ефективних доз на число осіб у відповідних групах, що утворюють колектив, для якого вона розраховується:
де dN - число осіб, які отримують ефективну дозу в межах від Е до Е + dЕ,
Ni - число осіб в підгрупі. Одиниця вимірювання - людино-зiверт (люд.-Зв). Доза на одиницю концентрації (об’ємної) (gt) в повітрі чи питній воді – річна ефективна доза внутрішнього опромінення для одного з шести референтних віків t, що розрахована за формулою: gt = et Vt ,
де Vt – референтний об’єм
повітря, що вдихається на протязі одного
року або референтний об’єм споживання
питної води для індивідуумів з референтним
Доза на одиницю перорального/інгаляційного
надходження (et) – річна
ефективна доза внутрішнього опромінення
для одного з шести референтних
Доза питома максимальна еквівалентна - відношення потужності максимальної еквівалентної дози Нm в органі (в усьому тілі) до щільності потоку часток або фотонів j: hм = Нm / j. Доза поглинена (D) – відношення середньої енергії de, що передана іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі до маси dm речовини в цьому об’ємі: D = de /dm. Одиниця вимірювання в системі Сі – грей, Гр. Доза, яку відвертають – доза, яку відвертають внаслідок застосування контрзаходу. Розраховується як різниця між дозою без застосування контрзаходу і дозою після припинення дії введеного контрзаходу. Дозовий рівень виключення “де мінімус” (de minimus) - дозовий рівень, нижче якого облік і реєстрація джерела не здійснюється. Допустимий викид (ДВ) – регламентований максимальний сукупний рівень газоаерозольного викиду. ДВ – викид, при якому сумарна річна ефективна доза представника критичної групи населення (за межами санітарно-захисної зони) за рахунок всіх радіонуклідів, присутніх у викиді, дорівнює квоті ліміту дози. Допустима концентрація в питній воді (PC ingest) – допустимий рівень, що обмежує питому об’ємну активність радіонукліду у питній воді. PC ingest забезпечує неперевищення ліміту дози у всіх вікових групах населення при безпосередньому надходженні окремого радіонукліду з питною водою.
Допустима концентрація в повітрі ( Допустиме надходження через органи травлення (ALIingest) – річне надходження радіонукліду через органи травлення (допустимий рівень), що забезпечує неперевищення ліміту дози в усіх вікових групах населення при безпосередньому надходженні окремого радіонукліду з питною водою.
Допустиме надходження через органи
дихання ( Допустима потужність дози (PDR) - допустимий рівень усередненої за рiк потужностi еквiвалентної дози на все тіло при зовнішньому опроміненні. Чисельно дорівнює відношенню ліміту дози (DL) до часу опромiнення (t) протягом календарного року: PDR = DL / t. Якщо спеціально не обумовлено для осіб категорії А та Б приймається t = 1700 год, для осiб категорiї В t = 8760 год. Допустиме радіоактивне забруднення поверхні (ДЗ) - допустимий рiвень, встановлений з врахуванням неперевищення ліміту дози за рахунок радіоактивного забруднення поверхнi робочих приміщень, обладнання, індивідуальних засобів захисту i шкіряних покривів для осiб категорiї А та робочих поверхонь. Допустимий рівень (ДР) – похідний норматив для надходження радіонуклідів в організм людини за календарний рік, усереднених за рік потужності еквівалентної дози, концентрації радіонуклідів в повітрі, питній воді та раціоні, щільності потоку часток і т.п., розрахований для референтних умов опромінення із значень лімітів доз. Допустимий скид (ДС) – регламентований максимальний сукупний рівень рідинного скиду. ДС – скид, при якому сумарна річна ефективна доза представника критичної групи населення, за рахунок всіх присутніх у скиді радіонуклідів, дорівнює квоті ліміту дози. Допустима щільність потоку часток (фотонів) (PFP) - допустимий рiвень усередненої за рік щільності потоку часток. PFP чисельно дорівнює відношенню допустимої потужності дози (PDR) до питомої максимальної дози hм (Зв?см2?част-1) від зовнішнього опромінення: PFP = PDR / hм. У разі бета-опромінення шкіри для розрахунку PDR застосовується DL для шкіри - 500 мЗв. Питома максимальна доза hм розраховується для шару шкіри товщиною 5 мг?см-2 під поверхневим шаром товщиною 5 мг?см-2. На долонях товщина поверхневого шару – 40 мг?см-2. Еквівалентна рівноважна об’ємна активність радону (ЕРОА) - значення об’ємної питомої активності радону в рівновазі з його дочірніми продуктами розпаду, які мали б таку саму потенціальну альфа-енергію на одиницю об’єму, як і існуюча суміш. Ефекти детерміністичні (нестохастичні) - ефекти радіаційного впливу, що виявляються тільки при перевищенні певного дозового порогу. Тяжкість наслідків ефектів детермінованих залежить вiд величини отриманої дози (гостра променева хвороба, променеві опіки та iн.). Ефективна питома активність природних радіонуклідів - зважена сума питомих активностей природних радіонуклідів по відношенню до радію-226. Ефекти стохастичні - безпорогові ефекти радіаційного впливу, імовірність виникнення яких існує при будь яких дозах іонізуючого випромінювання i зростає iз збільшенням дози, тоді як відносна тяжкість їх проявів від дози не залежить. До стохастичних ефектів належать злоякісні новоутворення (соматичні стохастичні ефекти) та генетичні наслідки, які передаються нащадкам (спадкові ефекти). Збиток – поняття, що використовується для позначення сукупних втрат. Збиток включає як компоненту, що позначається поняттям шкода для здоров’я, так і економічні, соціально-психологічні та інші втрати. Зовнішнє опромінення - опромінення тіла людини джерелами іонізуючих випромінювань, які знаходяться поза тілом. Зона аварії - територія, яка в залежності від масштабів аварії вимагає планування та проведення певних заходів, пов’язаних з цією подією. Межі зони аварії у кожному конкретному випадку визначаються державними регулюючими органами (органами Державної влади України). Зона контрольована - територія, на якій передбачено посилений дозиметричний контроль. Зона спостереження - територiя, на якiй можливий вплив радіоактивних скидів та викидів радiацiйно-ядерного об'єкта та де здійснюється моніторинг. Індустріальне джерело – джерело іонізуючого випромінювання штучного або природного походження, яке цілеспрямовано використовується у виробничій, науковій, медичній та інших сферах з метою отримання матеріальної чи іншої користі. Інкорпорований радіонуклід - радiонуклід, що надійшов до організму. Іонізуюче випромінювання - випромiнювання (електромагнітне, корпускулярне), яке при взаємодії з речовиною безпосередньо або непрямо викликає іонізацію та збудження її атомів i молекул. Категорія А – особи з числа персоналу, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань. Категорiя Б - особи з числа персоналу, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами iонiзуючих випромiнювань, але у зв`язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення. Категорiя В - все населення. Квота ліміту дози – доля ліміту ефективної дози (DLE) для категорії В, що виділена для режиму нормальної експлуатації окремого індустріального джерела. Керма (від англ. "kerma" – kinetic energy released into material) – відношення суми первинних кінетичних енергій dWK всіх заряджених частинок, утворених під впливом непрямо іонізуючого випромінювання в елементарному об'ємі речовини, до маси dm речовини в цьому об'ємі: K = dWK / dm. Одиниця вимірювання керми – грей (Гр). Контрзахід – будь-яка дія, яка призводить до зменшення існуючих індивідуальних та(або) колективних доз опромінення або імовірності опромінення внаслідок аварії чи ситуації хронічного опромінення та(або) зменшення збитку для здоров’я, завданого самим фактом наявності аварії чи хронічного опромінення. Контрзаходи невідкладні – контрзаходи, реалізація яких спрямована на відвернення порогових детермінованих ефектів. Контрзаходи непрямі - контрзаходи, які не призводять до попередження індивідуальних і колективних доз опромінення населення, але зменшують (компенсують) величину збитку для здоров’я, пов’язаного з аварійним опроміненням. Контрзаходи прямі - контрзаходи, реалізація яких призводить до попередження індивідуальних та(або) колективних доз аварійного опромінення населення. Контрзаходи термінові - контрзаходи, проведення яких має за мету відвернення таких рівнів доз гострого та(або) хронічного опромінення осіб з населення, які створюють загрозу виникнення гострих клінічних радіаційних проявів. Контроль дозиметричний (радіаційно-дозиметричний) - система вимірювань та розрахунків, які спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану виробничого та навколишнього середовищ. Контроль індивідуальний дозиметричний - система контролю індивідуальних доз зовнішнього та внутрішнього опромінення осіб категорій А і Б. Контроль радiацiйно-гігієнічний - контроль за дотриманням Норм радiацiйної безпеки та усіх пов'язаних з ними регламентів, інструкцій та правил, рекомендацій i т.п., включаючи контроль рівнів опромiнення. Здійснюється органами Державного санітарного-епідеміолоігчного нагляду (позавідомчий контроль), а також відповідними службами радіаційної безпеки (відомчий контроль). Контроль регулюючий (радіаційний) – контроль в рамках практичної діяльності за виконанням “Норм радіаційної безпеки України”, “Основних санітарних правил роботи з джерелами іонізуючого випромінювання” та інших регламентуючих документів, а також отримання інформації про рівні опромінення людей, радіаційну обстановку на об’єктах та у навколишньому середовищі. Контрольні рівні (КР) - радiацiйно-гiгiєнiчнi регламенти першої групи, числові значення яких встановлюються виходячи з фактично досягнутого на даному радiацiйно-ядерному об’єкті або території рівня радіаційного благополуччя. Величина КР встановлюється керівництвом установи за узгодженням з органами Державного санiтарно-епідеміологічного нагляду з метою обмеження опромінення персоналу та(або) населення нижче значень лімітів доз, а також для проведення радіаційно-дозиметричного контролю. Користь – в галузі протирадіаційного захисту - міра позитивних для здоров’я людини наслідків втручання за рахунок відвернутої внаслідок цього втручання дози опромінення. Критична група - це частина населення, яка за своїми статево-віковими, соціально-професійними умовами, місцем проживання та іншими ознаками отримує чи може отримувати найбільші рівні опромінення від даного джерела. Ліміт дози (DL) - основний радіаційно-гігієнічний норматив, метою якого є обмеження опромiнення осіб категорії А, Б i В вiд усіх індустріальних джерел іонізуючого випромінювання в ситуаціях практичної діяльності. В НРБУ-97 встановлені ліміт ефективної дози та ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення. Медіанний за активністю аеродинамічний діаметр (AMAD) – характеристика статистичного розподілу активності полідисперсного аерозолю за аеродинамічним діаметром dae. Половина активності аерозолю, що розглядається, асоційована з частками, які мають dae більший, ніж AMAD. Використовується, коли домінуючими механізмами, що визначають відкладення в органах дихання, є інерційне та гравітаційне осадження, як правило, при AMAD, більших 0,5 мкм. При відсутності фактичних даних припускається логнормальний розподіл часток. Медіанний за активністю термодинамічний діаметр (AMTD) – характеристика статистичного розподілу активності полідисперсного аерозолю за термодинамічним діаметром dth. Половина активності, що розглядається, асоційована з частками, які мають dth більший, ніж AMTD. Використовується, коли дифузія є домінуючим механізмом, що визначає відкладення в дихальній системі, як правило, при AMAD, менших 0,5 мкм. Медичне опромінення - це опромінення пацієнтів внаслідок медичних обстежень чи лікування, а також добровольців. Моніторинг – збір первинної інформації (вимірювання потужності поглинутої в повітрі дози, визначення вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища, продуктах харчування, воді та ін.) з метою подальшого використання цієї інформації для контролю радіаційно-гігієнічного та контролю дозиметричного. Моніторинг аварійний – моніторинг, що здійснюється з метою забезпечення інформацією, необхідною для прийняття рішення про втручання та визначення форми, масштабу і тривалості втручання. Моноенергетичне іонізуюче випромінювання - іонізуюче випромінювання, що складається з часток (одного виду) або фотонів однакової енергії. Надходження (до організму) – проникнення радіоактивних речовин до організму людини через дихальну систему, систему травлення або шкіру. Надходження інгаляційне – проникнення радіоактивних речовин в організм людини через органи дихання. Надходження пероральне – проникнення радіоактивних речовин в організм людини через ротову порожнину. Надходження системне – проникнення радіоактивних речовин в рідини тіла з дихальної системи, системи травлення або через шкіру. Нижня межа виправданості (межа виправданості) - така величина дози, яку відвертають, при якій користь (для здоров?я) від введеного контрзаходу виявиться практично рівною величині завданого цим втручанням збитку. Непрямо iонiзуюче випромiнювання - iонiзуюче випромiнювання, що складається з фотонiв та(або) незаряджених часток, які внаслідок взаємодії з речовиною створюють безпосередньо iонiзуюче випромiнювання. Обмежене звільнення - звільнення регулюючим органом практичної діяльності чи джерела іонізуючого випромінювання в рамках практичної діяльності від певних видів регулюючого контролю. Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, що знаходяться поза організмом людини (зовнішнє опромінення), або від джерел, що знаходяться всередині організму людини (внутрішнє опромінення). Очікувана еквівалентна доза в органі чи тканині T (HT), накопичена до віку q при надходженні радіонукліду у віці t, розраховується за формулою:
де значення q вибирається таким чином: - для референтного віку “Дорослий” інтервал інтегрування складає 50 років (q - t = 50 років); - для решти референтних віків q = 70 років;
- Очікувана ефективна доза (E), накопичена до віку q при надходженні радіонукліду у віці t, розраховується за формулою:
де значення q вибирається таким чином: - для референтного віку “Дорослий” інтервал інтегрування потужності дози складає 50 років (q - t = 50 років); - для решти референтних віків q = 70 років; підсумовування здійснюється за дванадцятьма органами і тканинами, для яких вказано зважуючий фактор wT в Таблиці Д.11.2; - HT(q, t) - очікувана еквівалентна доза до віку q в органі чи тканині T; - wrem – тканьовий зважуючий фактор для “Решти органів”, вказаний у Таблиці Д.11.2; - Hrem(q, t) – очікувана еквівалентна доза в “Решті органів”, накопичена до віку t при надходженні у віці t, розраховується по формулі:
де
часу t, яка розраховується наступним чином:
де Hmax – максимум за очікуваними еквівалентними дозами в дванадцяти органах і тканинах, для яких вказано зважуючий фактор wT в Таблиці Д.11.2;
mT – референтна маса органу T (Таблиця Д.2.10). Пацієнт - особа, якій лікарем з діагностичною або терапевтичною метою призначена радіологічна чи рентгенологічна процедура. Період напіврозпаду – інтервал часу, протягом якого число ядер даного радiонуклiду зменшується вдвічі. Період аварії йодний - період ранньої фази аварії - при наявності значних викидів радіоізотопів йоду, на протязі якого існує загроза надходження в організм людини цих радіонуклідів інгаляційно та з продуктами харчування і, як наслідок, загроза значного опромінення щитовидної залози осіб з населення. Переселення (на постійне місце проживання)- переселення на невизначено довгий термін населення з радіаційно-забруднених територій до регіонів з низькими (нульовими) величинами індивідуальних доз аварійного опромінення. Персонал аварійний - особи, що беруть участь в роботах на аварійному об’єкті. Складається з основного та залученого персоналу. Персонал основний - персонал аварійного об’єкта, а також члени спеціальних, заздалегідь підготовлених аварійних бригад (медичні бригади швидкого реагування, дозиметричні аварійні групи, спеціально підготовлені для робіт в умовах радіаційної аварії пожежні команди, бригади для ремонтно-відновлювальних робіт та інші подібні формування). Персонал залучений - залучені до аварійних робіт особи, які мають бути в першу чергу навчені та проінформовані про радіаційну обстановку в місцях виконання робіт. Питома активність – активність, що припадає на одиницю маси (масова питома активність, Аm), об’єму (об’ємна питома активність, Аv) або поверхні (поверхнева питома активність, Аs): Аm=А/m, АV=А/V, Аs=А/S, де А- активність; m – маса; V – об’єм; S – поверхня. Одиниця вимірювання - беккерель на кілограм (Бк?кг-1), беккерель на кубічний метр (Бк?м-3) або беккерель на квадратний метр (Бк?м-2). Повне звільнення – повне звільнення (без подальшого розгляду) регулюючим органом практичної діяльності чи джерела іонізуючого випромінювання в рамках практичної діяльності від вимог НРБУ-97. Потенційна альфа-енергія - сумарна енергія альфа-часток, яка виділиться при повному розпаді суміші короткоживучих дочірніх продуктів розпаду радону (полонію-218, свинцю?214, вісмуту-214 та полонію-214) до свинцю?210. Потужність поглиненої в повітрі дози - потужність дози, що поглинена в одиниці об’єму повітря. Практична діяльність - діяльність людини, спрямована на досягнення матеріальної чи іншої користі, що призводить чи може призвести до контрольованого та передбачуваного наперед: - деякого збільшення дози опромінення; - та(або) створення додаткових шляхів опромінення; - та(або) збільшення кількості людей, які зазнають опромінення; - та(або) зміни структури шляхів опромінення від усіх, пов’язаних з цією діяльністю джерел. При цьому може збільшуватися доза, імовірність опромінення, або кількість людей, які зазнають опромінювання. Принцип виправданості – принцип протирадіаційного захисту, який вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності перевищувала пов’язаний з цією діяльністю сумарний збиток для суспільства чи людини. Принцип неперевищення – принцип протирадіаційного захисту, який вимагає обмеження рівнів опромінення, пов’язаних з вибраною людською діяльністю. Принцип оптимізації – принцип протирадіаційного захисту, який вимагає, щоб користь від вибраної людської діяльності не тільки перевищувала пов’язаний з нею збиток, але й була максимальною. Природний радіаційний фон – опромінення, що створюється космічними джерелами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами за виключенням техногенно-підсилених джерел природного походження. Зменшення опромінення цими джерелами завжди є недоцільним. Пристрій для генерування iонiзуючого випромiнювання (нерадіонуклідне джерело) - технiчний пристрiй (рентгенівська трубка, прискорювач, генератор i т.д.), в якому іонізуюче випромінювання виникає за рахунок зміни швидкості заряджених частинок, їх анігіляції або ядерних реакцій. Протирадіаційний (радіологічний) захист - сукупність нормативно-правових, проектно-конструкторських, медичних, технічних та організаційних заходів, що забезпечують радіаційну безпеку. Радіаційна безпека - стан радіаційно-ядерних об’єктів та навколишнього середовища, що забезпечує неперевищення лімітів доз, виключення будь-якого невиправданого опромінення та зменшення доз опромiнення персоналу i населення нижче встановлених лімітів доз настільки, наскільки це може бути досягнуто i економічно обгрунтовано. Радіаційний зважуючий фактор - коефіцієнт, що враховує відносну біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромiнювання. Використовується винятково при розрахунку ефективної та еквівалентної доз. Таблиця Д.11.1 - Значення радіаційних зважуючих факторів (wR)
Радiацiйний фактор (вплив) - будь-який тип радіаційного впливу, який приводить чи може призвести до опромінення людини або радіоактивному забрудненню навколишнього середовища. Радіаційно-ядерний об'єкт - будь-які речовини, пристрої та споруди, що містять чи можуть вміщувати ядерні матеріали або джерела iонiзуючого випромiнювання (енергетичні, промислові, дослідні, експериментальні реактори, пристрої, установки, стенди, обладнання, прилади, склади, сховища, транспортні засоби, електростанції, виробництва, технологічні комплекси, в тому числі пов’язані з розробкою, виробництвом, дослідженням, випробуванням, переробкою, транспортуванням, збереженням ядерних вибухових пристроїв). Радіоактивність – самочинне перетворення атомних ядер в ядра інших елементів. Супроводжується іонізуючим випромінюванням. Відомо чотири типи радіоактивності: альфа-розпад, бета-розпад, спонтанний поділ атомних ядер, протонна радіоактивність. Радіоактивні відходи (РАВ) – об’єкти та субстанції, абсолютна чи питома активність (масова, об’ємна чи поверхнева) яких перевищує встановлені Міністерством охорони здоров’я України межі. Радіоактивне забруднення - наявність або розповсюдження радіоактивних речовин понад їх природний вміст в навколишньому середовищі та/чи у тілі людини. Радiоактивне забруднення поверхні, що знімається (нефіксоване) - частина забруднення поверхонь радіонуклідами (радiоактивними речовинами), що самочинно або при експлуатації переходять із забрудненої поверхні в навколишнє середовище або знімається засобами дезактивації. Радіоактивне забруднення поверхні, що не знімається (фіксоване) - частина забруднення поверхонь радіонуклідами (радіоактивними речовинами), яка самочинно чи при експлуатації не переходить в навколишнє середовище та не видаляється методами дезактивації (без порушення їх цілісності). Радіонуклід - радіоактивні атоми з даним масовим числом i атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента називаються його радіоактивними ізотопами. Регламент радiацiйно-гiгiєнiчний - затверджені правила, умови, критерії для прийняття рішення (в т.ч. у формі числових значень нормативів, контрольних рівнів та iн.), а також методи i засоби вимірювань. Рекомендований рівень медичного опромінення - величина дози, потужності дози чи радіоактивності, що встановлюється Міністерством охорони здоров’я України для типових рентгенологічних та радіологічних діагностичних і терапевтичних процедур з урахуванням кращого світового та вітчизняного технічного та методичного рівня. Рентгенівське випромінювання – електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі 10?5?10?2 нм. Випромінюється при гальмуванні швидких електронів в речовині (безперервний спектр), та при переходах електронів з зовнішніх електронних оболонок атому на внутрішні (лінійчатий спектр). Джерела – рентгенівська трубка, деякі радіоактивні ізотопи, прискорювачі та накопичувачі електронів (синхротронне випромінювання). Референтне значення (величини, параметри, тощо) – числовий параметр, який використовується для узагальнення різноманітності, пов’язаного як з людиною, так і з навколишнім середовищем і умовами опромінення (індивідуальні особливості, професійна, вікова та статева структура популяції, умови проживання і діяльності). Референтне індустріальне джерело – неспецифіковане явним чином стандартне джерело опромінення населення, що застосовується з метою радіаційно-гігієнічного нормування. Референтному індустріальному джерелу відповідає референтна дозова квота. Референтний вік (РВ) – один з шести фіксованих віків, що використовуються в системі нормування опромінення. Шкала референтних віків наведена в Таблиці Д.2.3. Референтний клас відкладення газів та пари (референтний клас) – один з трьох стандартних класів пари чи газу, класифікованих у відповідності до їх розчинності і реактивності: Клас SR-0 – нерозчинні і нереактивні. Відкладення в дихальній системі зневажливо мале. Клас SR-1 – розчинні або реактивні. Повне або часткове відкладення в дихальній системі з наступним пролонгованим переносом в рідини тіла. Клас SR-2 – високого ступеню розчинні або реактивні. Повне відкладення в дихальній системі з практично миттєвим переносом в рідини тіла. Референтна людина – серія вік-залежних математичних моделей організму людини (математичних фантомів), що застосовується з метою радіаційно-гігієнічного нормування опромінення. Референтні маси органів і тканин, що опромінюються – маси органів і тканин референтної людини (див. таблицю Д.2.10).
Референтний об’єм питної води, що
споживається на протязі одного Референтний об’єм повітря, що вдихається на протязі одного року – об’єм повітря, що відповідає референтному віку і категорії (див. таблицю Д.2.8). Референтні параметри дихальної системи і шлунково-кишкового тракту – параметри моделей бар’єрних органів, що використовуються для розрахунку ДР. Приведені в Публікаціях 30 і 66 МКРЗ. Референтні параметри системної біокінетики – параметри моделей біокінетики, що використовуються для розрахунку ДР. Приведені в Публікаціях 30, 56, 67, 69, 71 МКРЗ. Референтні параметри статистичного розподілу активності аерозолю за розмірами часток – в даному документі для розрахунку ДР прийнято логарифмічно-нормальний розподіл, його характеристиками є AMAD і стандартне геометричне відхилення. Референтні процедури розрахунку доз опромінення – сукупність моделей, алгоритмів та правил розрахунку доз опромінення, що використовуються для цілей протирадіаційного захисту. Референтні процедури розрахунку доз опромінення регламентуються спеціальними нормативними документами Міністерства охорони здоров’я України. Референтний радіаційно-ядерний об’єкт – неспецифіковане явним чином стандартне джерело опромінення населення. Поняття використовується для цілей радіаційно-гігієнічного нормування. Референтному індустріальному джерелу відповідає референтна квота ліміту дози. Референтний розподіл фізичного навантаження – стандартизована таблиця тривалості референтних рівнів фізичного навантаження (см. табл. Д.2.8). Референтний тип системного надходження (референтний тип) – один з стандартних типів поведінки речовин, класифікованих у відповідності до їх швидкості проникнення з дихальної системи в рідини тіла: Тип V (Very Fast) – речовини, що відклалися в дихальній системі, практично миттєво переходять в рідини тіла. Тип F (Fast) – речовини, що відклалися, швидко переходять в рідини тіла. Тип M (Moderate) – речовини, що відклалися, мають проміжну швидкість переходу в рідини тіла. Тип S (Slow) – речовини, що відклалися, погано розчинні і повільно переходять в рідини тіла. Референтний тип хімічної сполуки – типи хімічних сполук, що розглядаються в даному документі. Як правило, береться до уваги весь спектр хімічних сполук. Для окремих елементів, таких як водень, вуглець, сірка - спеціально виділені органічні і неорганічні форми. Референтна тривалість опромінення – сумарна тривалість зовнішнього опромінення і надходження радіонуклідів на протязі одного року (см. таблицю Д.2.4). Референтні умови опромінення – сукупність узагальнених параметрів, величин, умов і т.і., що характеризує опромінення людини. Референтна щільність часток аерозолю і фактор форми – прийняті значення: щільність – 3 г.см-3, фактор форми – 1,5. Рівень виправданості - величина дози, яку відвертають при якій користь від введеного контрзаходу стає більше величини завданого контрзаходом збитку. Рiвень втручання – рівень дози опромінення, яку відвертають при перевищенні якої потрібно застосування контрзаходів. Рівень дії - величина, похідна від рівнів втручання, яка виражається у термінах таких показників радіаційної обстановки, які можуть бути виміряні: потужність поглинутої дози в повітрі на відкритій місцевості, об’ємна активність радіонуклідів в повітрі, концентрації їх в продуктах харчування, щільність випадінь радіонуклідів на грунт та інші. Рівень дози залишковий (невідвернутий) - частина дози опромінення від даного аварійного джерела, яка зберігається після реалізації контрзаходу. Рівень обов’язкових дій - величина, яка виражається у тих же показниках радіаційної обстановки, що і рівень дій, втручання при перевищенні якої, практично завжди доцільне і носить попереджувальний характер. Рівень прийнятного опромінення - залишковий рівень дози, який вважається прийнятним з точки зору впливу опромінення на здоров’я людини. Рідинний скид (скид) - надходження зі стічними водами в навколишнє середовище (за межі проммайданчика) радіоактивних речовин, що утворилися чи застосовуються на підприємстві. Річна еквівалентна доза в органі або тканині T – сума еквівалентної дози в органі T зовнішнього опромінення на протязі року та очікуваної еквівалентної дози внутрішнього опромінення в органі T, що сформована надходженням радіонуклідів на протязі одного року. Період, за який розраховується очікувана доза внутрішнього опромінення, складає: – для референтного віку “Дорослий” – 50 років; – для інших референтних віків – інтервал часу з моменту надходження (як правило використовується значення референтного віку – Таблиця Д.2.3) та віком 70 років. Річна ефективна доза (РЕД) – сума ефективної дози зовнішнього опромінення на протязі року та очікуваної ефективної дози внутрішнього опромінення, що сформована надходженням радіонуклідів на протязі одного року. Період, за який розраховується очікувана доза внутрішнього опромінення, складає: – для референтного віку “Дорослий” – 50 років; – для інших референтних віків – інтервал часу між моментом надходження (як правило використовується значення референтного віку – Таблиця Д.2.3) та віком 70 років. Річне надходження радіонукліду – активність радіонукліду, що надійшла до організму на протязі одного року. Робоче місце - місце (приміщення) постійного чи тимчасового перебування персоналу у процесі трудової діяльності, пов'язаної з джерелами іонізуючих випромінювань. Якщо робота з джерелами іонізуючих випромінювань здійснюється в різних ділянках приміщення, то робочим місцем вважається все примiщення. Санітарно-захисна зона (СЗЗ) - територiя навколо радiацiйно-ядерного об'єкта, де рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації може перевищити квоту ліміта дози для категорії В. В СЗЗ забороняється проживання населення, встановлюються обмеження на виробничу діяльність, що не має відношення до радiацiйно-ядерного об'єкту та де проводиться радіаційний контроль. Середньорічна еквівалентна рівноважна активність радону - усереднене за рік значення об’ємної активності радону в рівновазі з його дочірніми продуктами розпаду, які мали б таку саму потенційну альфа-енергію на одиницю об’єму, як їх існуюча суміш. Термодинамічний діаметр (dth) – діаметр сферичної частки, що має такий же коефіцієнт дифузії в повітрі, що і аерозольна частка, яка розглядається. Техногенно-підсилені джерела природного походження (ТПДПП) - джерела іонізуючого випромінювання природного походження, які в результаті господарської та виробничої діяльності людини були піддані концентруванню або збільшилася їхня доступність, внаслідок чого утворилося додаткове (до природного радіаційного фону) опромінення. Тканинний зважуючий фактор - коефiцiєнт, який відображає відносну імовірність стохастичних ефектів в тканині (органі). Використовується винятково при розрахунку ефективної дози. Таблиця Д.11.2 - Значення тканинних зважуючих факторів (wT)
1 При розрахунках в список “Решта органів” включають наступні тканини і органи: наднирники, головний мозок, дихальні шляхи позагрудної області, тонку кишку, нирки, м'язи, підшлункову залозу, селезінку, вилочкову залозу і матку. 2 У випадку, коли одна тканина або орган з тих що входять в список “Решта органів” одержує еквівалентну дозу, що перевищує дозу в будь-якому з дванадцяті органів, для яких вказано зважуючий фактор до цієї тканини або органу застосовується зважуючий фактор 0,025; при цьому зважуючий фактор 0,025 використовується із середньою дозою в органах, що залишилися з цього списку (схема розрахунку наведена у визначенні очікуваної ефективної дози). Тканееквівалентна речовина - матеріал, у якого електронна щільність, ефективний атомний номер i елементний склад близькі до цих характеристик тканин людини. Фаза аварії рання (гостра) - фаза комунальної аварії тривалістю від декількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, яка включає наступні події: (а) газо-аерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного матеріалу із аварійного джерела; (б) повітряний перенос і інтенсивну наземну міграцію радіонуклідів; (в) радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду. Фаза аварії середня (фаза стабілізації) - фаза комунальної аварії, яка починається через один-два місяці і завершується через 1-2 роки після початку радіаційної аварії, на якій відсутні (із-за радіоактивного розпаду) короткоживучі осколочні радіоізотопи телуру і йоду, 140Ba + 140La, але у формуванні гамма-поля зростає роль 95Zr + 95Nb, ізотопів рутенію і церію, 134Cs, 136Cs і 137Cs. Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі аварії, як правило, є радіоізотопи цезію (134Cs, 136Cs, 137Cs) і стронцію (89Sr, 90Sr), які надходять з продуктами харчування, виробленими на радіоактивно-забруднених територіях. Фаза аварії пізня (фаза відновлення) - фаза комунальної аварії, що починається через 1-2 роки після початку аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випадіннях на грунт, а внутрішнього - 137Cs і 90Sr в продуктах харчування, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях. Фонове опромiнювання - опромінення вiд джерел, що створюють природний радіаційний фон. Характеристичне випромінювання - фотонне випромінювання з дискретним енергетичним спектром, яке виникає при зміні енергетичного стану електронів атому. Хронічне опромінювання - опромінювання на протязі тривалого часу, як правило, більше одного року. Шкода – поняття, що застосовується для характеристики прямих радіаційних втрат (детерміновані та стохастичні ефекти), які безпосередньо відносяться до здоров’я людини. Щільність забруднення - (питома поверхнева активність, А) - активність даного радіонукліду на даній поверхні площею S: s = А / S. Одиниця вимірювання - беккерель на квадратний метр (Бк·м-2). Ядерний матерiал - матеріал, який здатний розщеплюватися за схемою ланцюгової реакції при спеціальних технологічних умовах (наприклад, плутонiй-239, уран, збагачений ізотопами урану-235,-233 i т.п.).
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.
,
- число осіб, які отримують
еквівалентну дозу в межах від HT до
,
-
середня ефективна доза на
підгрупу населення I;
,
,
-
середня ефективна доза на підгрупу
населення i;
,
,
або в
загальному випадку
) – допустимий
рівень, що обмежує питому об’ємну
активність радіонукліду у повітрі. PC inhal
забезпечує неперевищення ліміту
дози у всіх вікових групах (для осіб
категорії А і Б розглядається тільки
референтний вік “Дорослий”) при
безпосередньому інгаляційному надходженні
окремого радіонукліду, для якого він
встановлений.
,
,
, або в загальному випадку
)
– річне надходження радіонукліду через
органи дихання (допустимий рівень).
забезпечує
неперевищення ліміту дози в усіх вікових
групах (для осіб категорії А та Б
розглядається тільки референтий вік “Дорослі”)
при безпосередньому інгаляційному
надходженні окремого радіонукліду для
якого він встановлений.
,
- потужність очікуваної
еквівалентної дози в органі чи тканині T
в момент часу t.
,
,
-
потужність очікуваної еквівалентної дози в
“Решті органів” в момент
-
максимум за очікуваними еквівалентними
дозами в органах і тканинах, які входять в
список “Решти органів” та перераховані у
примітці 1 Таблиці Д.11.2 (T' -
орган, на який приходиться максимум);