НЕВІДКЛАДНІ КОНТРЗАХОДИ

Д.7.1 Основними та найбільш ефективними невідкладними контрзаходами на початковій фазі аварії є: укриття, евакуація, йодна профілактика та обмеження перебування осіб з населення на відкритому повітрі (таблиця Д.7.1).

            Крім цих основних контрзаходів (для яких вводяться рівні виправданості та безумовної виправданості) на цій фазі аварії застосовуються ціла низка допоміжних контрзаходів, доцільність введення яких розглядається у кожному конкретному випадку, але для яких рівні втручання не вводяться. До подібних допоміжних контрзаходів відносяться:

(а)       заходи пилоподавлення;

(б)       часте миття доріг з твердим покриттям;

(в)       запобігання пиління узбіччя доріг та спеціальні обмеження для автотранспорту щодо з’їзду на узбіччя;

(г)        спеціальний режим роботи шкіл, дитячих садків, ясел;

(д)       зміна режиму роботи лікувально-оздоровчих закладів;

(е)        переведення великої рогатої худоби з пасовищного на стійлове утримання;

(є)        обмеження лісокористування, заборона полювання та рибної ловлі у місцевих водоймах;

(ж)       інші контрзаходи.

Д.7.2 Основні невідкладні контрзаходи, маючи високу ефективність за величиною дози опромінення, яку відвертають є, у той же час, досить дискомфортними для населення та дорого коштують, а також вимагають значних організаційних зусиль для своєї реалізації. В таблиці Д.7.1 приведені нижні межі виправданості та рівні безумовної виправданості введення основних невідкладних контрзаходів.

Д.7.3 Згідно з положеннями п.п. 7.32 та 7.33 межі виправданості та рівні безумовної виправданості для основних контрзаходів трактуються наступним чином:

(а)        укриття населення в будинках чи спеціальних спорудах (в основному, цегляних, бетонних, товстостінних) має за мету запобігання передусім дозам зовнішнього опромінення, а при відповідній герметизації - і внутрішнього опромінення, пов’язаного з інгаляційним надходженням радіойоду, а також осадженням газоаерозолів на відкритих ділянках шкіри. При цьому, якщо доза, яку відвертають при такій акції на все тіло, щитовидну залозу та шкіру виявиться меншою за 5 мЗв, 50 мГр та 100 мГр, відповідно, то особа, яка відповідає за прийняття рішення про проведення укриття населення, має всі підстави відмовитися від введення цього досить дискомфортного заходу.

З іншої сторони, якщо дозиметричні розрахунки показують, що укриття може забезпечити відвернення доз на все тіло, щитовидну залозу та шкіру, що досягають (і навіть перевищують) 50 мЗв, 300 мГр і 500 мГр, відповідно, то введення такого контрзаходу не тільки доцільне, але і, чим швидше його буде застосовано, тим більшого ефекту можна буде досягти.

Таблиця Д.7.1 - НИЖНІ МЕЖІ ВИПРАВДАНОСТІ ТА РІВНІ  БЕЗУМОВНОЇ  ВИПРАВДАНОСТІ ДЛЯ НЕВІДКЛАДНИХ КОНТРЗАХОДІВ

¹ Очікувана доза при внутрішньому опроміненні радіоізотопами йоду, що надходять до організму протягом перших двох тижнів після початку аварії.

(б)       Евакуація пов’язана з терміновим переміщенням населення із зони аварії на, звичайно, обмежений строк і є однією з таких акцій, які найбільш дорого коштують, дискомфортні та організаційно важкі. Для введення цього контрзаходу необхідне виключно серйозне та коректне дозиметричне обгрунтування. Про це свідчать числові значення нижчих меж виправданості та рівнів безумовної виправданості, які в 3-10 разів вищі ніж відповідні межі та рівні для укриття населення.

На практиці, якщо дози не досягають рівнів безумовної виправданості, рішення про евакуацію може бути прийнято з використанням будь-якого значення дози, яку відвертають, але при виконанні трьох умов:

-  обраний виправданий рівень – більше нижчої межі виправданості;

-  цей рівень встановлено внаслідок оптимізаційної процедури зважування користі та збитку, пов’язаного з евакуацією;

-  при проведенні оптимізаційної процедури повинно бути враховано: кількість людей, які евакуюються, наявність транспортних засобів, підготовленість місць розміщення евакуйованих, відстань та стан шляхів, можливість перевезення необхідного майна, нарешті, моральна та психологічна прийнятність самої евакуації для населення, яке захищається та економічні витрати, що її супроводжують.

Перераховані вище труднощі проведення евакуації повинні бути проігноровані, якщо шляхом евакуації відвертаються дози, відповідні рівням безумовної виправданості (тим більше вищі за ці рівні).

Хоча евакуація розглядається як тимчасовий захід, але якщо дозиметричний прогноз показує, що реевакуація людей буде супроводжуватися опроміненням в дозах, що перевищують рівні прийнятності (п.п. 7.30, 7.48), навіть при застосуванні інших (довгострокових) контрзаходів, необхідно розглянути питання про доцільність переселення евакуйованих людей.

(в)       Відвернення дози внутрішнього опромінення щитовидної залози шляхом масового прийому препаратів стабільного йоду (йодна профілактика) - виключно ефективний, організаційно не дуже складний і відносно не дорогий контрзахід.

            Проте потрібно брати до уваги, що ефективність йодної профілактики значно знижується, якщо прийом стабільного йоду затримано навіть на декілька годин після початку надходження радіоізотопів йоду в організм. Різниця в 2.5 - 4 рази між рівнями невідкладного втручання для цього контрзаходу стосовно дитячої та дорослої частин населення пов’язано з тим, що, по-перше, дози на одиницю надходження у дітей в декілька разів вищі, ніж у дорослих, а, по-друге, ризик радіаційно обумовлених раків щитовидної залози у дітей на одиницю дози приблизно у два рази вищий, ніж у дорослих.

(г)        Важливим та відносно доступним є такий невідкладний захід, як обмеження перебування населення на відкритому повітрі. Для організованих дитячих колективів цей контрзахід реалізується шляхом збільшення тривалості "подовженого дня" у школах,  скороченням чи виключенням прогулянок, для дорослих, робота яких пов’язана з перебуванням на відкритому повітрі, змінюється режим роботи.

            Цей контрзахід приблизно в два рази менш ефективний з точки зору дози, яку відвертають ніж, наприклад, укриття. Тому межі виправданості та рівні втручання для нього мають значення, відповідно, у 2-5 разів нижчі.

[ Вище ] [ Спадкоємнiсть i новизна (НРБУ-97) ] [ Частина 1 ] [ Частина 2 ] [ Частина 3 ] [ Частина 4 ] [ Частина 5 ] [ Частина 6 ] [ Частина 7 ] [ Частина 8 ] [ Частина 9 ] [ Додаток 1 ] [ Додаток 2 ] [ Додаток 3 ] [ Додаток 4 ] [ Додаток 5 ] [ Додаток 6 ] [ Додаток 7 ] [ Додаток 8 ] [ Додаток 9 ] [ Додаток 10 ] [ Додаток 11 ]