|
Потенційні шляхи опромінення |
Фаза аварії |
Контрзаходи |
|
|
1 |
Зовнішнє опромінення від радіоактивної хмари аварійного джерела (установки) |
Рання |
Укриття Евакуація Обмеження режиму поведінки |
|
2 |
Зовнішнє опромінення від шлейфу випадінь з радіоактивної хмари |
Рання |
Укриття Евакуація Обмеження режиму поведінки |
|
3 |
Вдихання радіонуклідів, які містяться у шлейфі |
Рання |
Укриття, герметизація приміщень, відключення приточної вентиляції |
|
4 |
Надходження радіоізотопів йоду інгаляційно, з продуктами харчування та питною водою |
Рання |
Укриття Обмеження режимів поведінки та харчування Профілактика надходження радіоізотопів йоду за допомогою препаратів стабільного йоду |
|
5 |
Поверхневе забруднення радіонуклідами шкіри, одягу, інших поверхонь |
Рання Середня |
Евакуація Укриття Обмеження режимів поведінки та харчування Дезактивація |
|
6 |
Зовнішнє опромінення від випадінь радіонуклідів на грунт та інші поверхні |
Середня Пізня |
Евакуація Тимчасове відселення Переселення Обмеження режимів поведінки та харчування Дезактивація територій, будівель та споруд |
|
7 |
Інгаляційне надходження радіонуклідів за рахунок їх вторинного вітрового підйому |
Середня Пізня |
Тимчасове відселення Переселення Дезактивація територій, будівель та споруд |
|
8 |
Споживання радіоактивно-забруднених продуктів харчування та води |
Пізня |
Сільсько-господарські та гідротехнічні контрзаходи |
Д.4.1 Радіаційний контроль об’єктів навколишнього середовища, продуктів харчування та питної води проводиться на всіх фазах аварії, але об’єм та структура цього контролю може бути різною. Це визначається спеціальним методично-регламентуючим документом.
Д.4.2 Період ранньої фази включає наступні події:
(а) газо-аерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного матеріалу із аварійного джерела;
(б) процеси повітряного переносу і інтенсивної наземної міграції радіонуклідів;
(в) радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду.
Усі види втручань в період ранньої фази аварії носять терміновий характер.
Д.4.3 До особливостей середньої фази належать:
(а) порівняно швидке зниження потужності поглинутої у повітрі дози зовнішнього гамма-випромінювання на місцевості (майже у 10 разів за період тривалістю 1 рік після початку цієї фази);
(б) переважання над поверхневим кореневого типу забруднення сільськогосподарської продукції (зелені овочі, злакові, ягоди, молоко і м’ясо за рахунок кореневого переходу радіонуклідів у траву пасовищ).
Усі види втручань в період середньої фази аварії, у більшості випадків, відносяться до довгострокових;
Д.4.4 Пізня фаза починається через
1-2 роки після початку аварії.
Втручання на пізній фазі аварії
носять виключно довгостроковий характер.
Д.4.5 Радіаційні аварії, при яких відсутнє проникнення радіоактивних речовин за межі проммайданчику, але має місце забруднення навколишнього середовища, розвиваються за наступною трьохфазною схемою:
(а) рання фаза - фаза проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище, яка завершується формуванням радіоактивно-забруднених приміщень і територій;
(б) середня фаза - період стабілізації радіоактивного забруднення;
(в) пізня фаза - період зниження рівнів радіоактивного забруднення (до “фонових”) як за рахунок фізичних і екологічних процесів, так і внаслідок контрзаходів.
Д.4.6 Умовно можна виділити три фази і для тих радіаційних аварій, які не супроводжуються радіоактивним забрудненням навколишнього середовища [1]:
(а) до ранньої фази відноситься період (момент) встановлення факту радіаційної аварії цього типу і час, необхідний для планування і реалізації термінових контрзаходів;
(б) середня і пізня фази об’єднують весь період ліквідації наслідків подібної аварії (видалення і знешкодження аварійного джерела, відновлення нормальної життєдіяльності населення і функціонування території).
Д.4.7 Характеристика фаз розвитку аварії ядерного реактору, подібної аварії на ЧАЕС.
Д.4.7.1 Період ранньої фази тривалістю від декількох годин до одного-двох місяців після початку аварії має наступні особливості:
(а) присутність у навколишньому середовищі короткоживучих радіонуклідів, включаючи радіоактивні благородні гази, які обумовлюють високі інтенсивності і градієнти гамма-полів;
(б) при значних викидах радіоізотопів йоду в ранній фазі аварії виділяється так званий йодний період, на протязі якого існує серйозна загроза надходження інгаляційно і з продуктами харчування в організм людини цих радіонуклідів і, як наслідок, опромінення щитовидної залози осіб з населення, особливо дітей;
(в) поверхневе забруднення пасовищ, сінокосів, а також сільськогосподарської продукції.
Д.4.7.2 Середня фаза аварії починається через один-два місяці і завершується через 1-2 роки після її початку. На цій фазі аварії у навколишньому середовищі вже відсутні (через радіоактивний розпад) короткоживучі осколочні радіоізотопи телуру і йоду, 140Ba + 140La, але у формуванні гамма-поля зросла роль 95Zr + 95Nb, ізотопів рутенію і церію, 134Cs, 136Cs і 137Cs.
Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі аварії є радіоізотопи цезія (134Cs, 136Cs, 137Cs) і стронція (89Sr, 90Sr), які надходять з продуктами харчування, що вироблені на радіоактивно-забруднених територіях.
До кінця середньої фази основним джерелом зовнішнього гамма-випромінювання було випадіння 134Cs, 137Cs на грунт, а внутрішнього - 134Cs, 137Cs і 90Sr в продуктах харчування.
Д.4.7.3 Пізня фаза починається через 1-2 роки після початку аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випадах на грунт, а внутрішнього - 137Cs і 90Sr в продуктах харчування[2], які виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях.
[1] Наприклад, втрати і крадіжки закритих джерел альфа- бета-, гамма-випромінювання
[2] Можливі такі типи комунальних радіаційних аварій, при яких основними джерелами внутрішнього опромінення є, наприклад, тільки 90Sr, чи тритій, чи альфа-випромінювачі (ізотопи плутонія, 210Po, 241Am, 226Ra та ін.).
|
|